Ми - відгомін просторів! Сніговал...
Ми - дощ у липні та всесвітня повінь.
Ти те, що сам від себе не чекав,-
політ святих над прірвою безодні!
Я та, що днесь і точно навіки...
Переплетінь раптових в доль немає!
О! Я не тінь. І ти - хто не зникає.
Лише б снаги... Щоб точно: просто в ціль!
10.02.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2021
автор: Іванюк Ірина