Мороз уміло розфарбовував вікно (акровірш )

[b]М[/b]ені  сьогодні  сон  наснився  дивний,
[b]О[/b]голені  дерева  вже  в  квіту,
[b]Р[/b]омантикою  ранок  так  чарівний
[b]О[/b]співує  небачену  красу.
[b]З[/b]агадка  неповторна  у  природи

[b]У[/b]спішно  розмальовує  життя,
[b]М[/b]елодія,  відлуння,  переходи
[b]І[/b]  все  сприймає  радісно  душа.
[b]Л[/b]атаття  на  водоймищах  чарує,
[b]О[/b]х,  як  прекрасне  все-таки  життя,

[b]Р[/b]оса  на  листі  звабливо  милує,
[b]О[/b]сяяна  в  промінні  почуття.
[b]З[/b]амислилася  трішки  на  хвилину,
[b]Ф[/b]антазія  довершує  весь  стан,
[b]А[/b]  поряд  у  замріяній  долині
[b]Р[/b]ічки  вкриває  звабливий  туман.
[b]Б[/b]айдарки  потихеньку  пропливають,
[b]О[/b]крилені  лебідки  на  воді
[b]В[/b]ітаються  обіймами  -  зникають
[b]У[/b]  зарослях  водоймищ  в  тишині.
[b]В[/b]есна  з  зимою  мило  поєднались,
[b]А[/b]  завжди  суперечки  в  них  були,
[b]В[/b]ійнувши  вітерцем  вже  залишались

[b]В[/b]агомості  відчутні  і  смаки.
[b]І[/b]  сон  так  непомітно  розчинився,
[b]К[/b]оли  ранкова  стишилась  хода,
[b]Н[/b]акидку  із  сніжиночок  створивши,
[b]О[/b]х,  як  малює  чарами  зима.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик