Ожеледиця зі снігом!
Невгамовний вітрюган!
Кілька кроків до садиби…
Так здавалося і нам.
Тільки все неоднозначно:
перешкоди на шляху!
Прикро… Що ж так необачно?
Замело стежинку ту.
У обіймах завірюхи
просуватись складність є.
Геть невдалі стали рухи.
Дощ скрізь сніг сльозу проллє.
Плакати тому несила.
Залучаємо резерв.
Сподіваємось на диво,
порятунок із Небес.
Ожеледиця зі снігом!
Невгамовний вітрюган!
Недоречно, непотрібно!
Знову збуджується стан!
У полоні ти не пан!
Не вирішуєш питань!
© 12.02.2021г. Таня Яковенко
Свідоцтво про публікацію : izba-2021-3017342
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2021
автор: Вікторія Лимар