В моєму місті знову снігопад…
Так витанцьовує, неначе навіжений,
Мої думки навіть рояться невпопад –
Не можуть ритм вловити цей шалений…
Засніжено біжать дороги та мости,
Дерева знову в білі шати одяглися,
В снігу прохожі, намагаючись дійти,
Хоч геть чужі, раптово за руки взялися…
В моєму місті знову снігопад…
Нагадує усім, що ще зима триває.
Бурульки, ніби в сотні й тисячі карат,
Зима неначе діаманти нам вручає…
Спішать машини, ігнорують навіть лід,
Бо мчать наперекір і каверзням погоди,
Не залишивши на асфальті навіть слід,
Рубцем глибоким серед сніжної дороги…
В моєму місті знову снігопад…
Кружляє ніжно, як блискуче пір’я,
Знов нагадав дитячий «потяг» із санчат
Та «білі мухи», що летіли на подвір’я…
Згадались знову кучугури у саду,
Мого дитинства велетні-замети,
Так ніби по морозу знову йду,
У ті роки, такі й близькі, й далекі…
В моєму місті знову снігопад…
Кружляє в серці й білу віхолу зриває,
Все, що минуло, не повернеться назад –
Сторінку цю життя навік перегортає…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
11.02.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2021
автор: Lilafea