Падало листя багряне,
Густо тумани лягли.
Вітер розгойдував гілля,
Хмари осінні пливли.
Сад пригадався старенький,
Хата, криниця і двір,
Стрічкою в тіні тягнувся
І зеленів живопліт.
Груша з дрібними грушками
Рясно родила плоди.
І запашні хризантеми
Все до морозів цвіли.
Яблук червоних, доспілих
Мама в подолі несла.
Сад ще дрімав на світанку,
Сріблом сіяла роса.
Ступлю до хати думками,
Тихо до стін притулюсь.
Рідні світлини батьківські -
Серцем до них пригорнусь.
Сяду на лавці край печі -
Жарились в ній пампушки.
А у братрурі теплій -
Каша й смачні галушки.
Все тут до болю знайоме -
Стіл дерев'яний й крісла,
Виткана довга доріжка,
Що до порогу лягла.
І молитвенник старенький,
Що в самоті тут лежав.
В тиші холодній він маму
Рідну мою нагадав.
Листя кружляло багряне,
Трави сріблились в росі.
Спогад осінній торкнувся
Струни моєї душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2021
автор: Galuna_maluna