Слухав дощ мою сповідь, розуміючи мову...
Розганяв всю безлику й безголосу юрбу.
Я люблю тебе, дощ, всі незримі розмови -
Як ніхто, знаєш ти мого серця журбу...
Виплач, дощику, все - усі сльози за мене.
Змий навіки весь сум! Сльози - роси душі...
Вже не плачу... Тепер... Ти ридаєш... Ой нене!
Любий дощику мій - відтепер не чужі...
Я не плачу, а він... Ще ридає... Все знає -
Усі болі й жалі забирає собі...
Любий дощику мій - ти очистив печалі,
Досить рюмсати вже... Красно вдячна тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904267
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2021
автор: Vita V-D