Знесла куриця яйце,
Всім кричить вона про це.
Півень її зустрічає,
Щось белькоче і вітає.
Враз вчинився такий крик,
Песик Туз до того звик.
Усі закахкали качки,
Бо принесли до них води.
Зненацька до корита,
Зібралась ціла свита.
Може хтось прибіг напитись,
Намір є всім веселитись.
Лиш встигай воду нести,
Можеш з ніг упасти ти.
Усі кричать, радіють їй,
То душ для них, літній напій.
Нагадують і гуси,
Крильми й хвостом потрусять.
Не забувайте про них Ви,
Галасувать можуть й вони.
А крик у них сильніший,
Й натуру мають злішу.
Чужого можуть і вчепнуть,
Траву і воду також ждуть.
Цілий день робота є,
Таким життям село живе.
А які там огороди?
Заїздіть всі при нагоді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2021
автор: Валентина Ярошенко