Ти тихо зайшов у кімнату
Де бачила милий вже сон,
Підковдра легенько зім'ята
Легенько торкалася скронь
Боявсь підійти і порушить
Надмірну уніч тишину,
А так же хотілось побути -
Відчути, вібрати красу
Рука потягнулась несміло,
Торкнувшись тендітно плеча,
А в серденьку тихо щеміло
Знайоме до сліз почуття
Стояв і завмерши на хвильку
Та поглядом знову вивчав
І стукало серце так сильно,
Його ти зі мною лишав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик