Не спиться, до півночі мені
Почуття, як хвиля у серці .
Відлунюють мінорні пісні
Чорноока ніч, як у герці.
А день, за днем минає у ніч
У глибоке море , в океан.
Іди, у сонячні ранки навстріч
І , прожени печаль у туман.
Я, не можу, тебе забути
Та й розлюбити, я не в силі.
І ,час назад не повернути
Думи, як птиці срібнокрилі.
Зима, взяла владу царює
Малює, сніжні квіти на вікні.
Морозяний вітер лютує
Замітає, снігом сліди твої.
Витре , сльозу з очей ...не журись!
І навчися , без мене жити .
Путі, розійшлись... долі ,корись
Пробач, що не вмів тебе любити.
О, не мовчи , тебе благаю!..
Ти, прийди у мої блаженні сни.
Я , досі тебе люблю, кохаю
Усміхнись, зіркою з далини..
М .Чайківчанка.
2017 03 .16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2021
автор: Чайківчанка