Я закохуюся в тебе за вірш,
за рядки незакінчені, рвані
і за крапки чудні та безладні,
за слова, що не мовиш - кричиш.
Я поет не найкращий, мабуть,
не навчивсь до ладу римувати,
годі, певне, натхнення шукати,
щоби вкласти у відповідь суть.
Сніг бузковий люблю (чом би й ні?)
як грішиш і гріхи відпускаєш,
як п'єш каву і як засинаєш
і смієшся тихенько вві сні.
Я люблю, як ти лестиш між слів,
в фатум, в карму всіх зустрічей віриш,
набираєш його номер вічність,
щоб мовчати по кілька хвилин.
Все сильніше й сильніше болять
шрами від шагреневої шкіри.
Відліта їжачок твій у вирій
від свиней, що у спину кричать.
Я, закоханий, часто бреду,
заблукавши провулками з крапок...
Вірш ковтаючи замість канапок,
наче хворий, продовження жду.
Оригінал:
Я влюбляюсь в тебя по стихам,
по твоим незаконченным строчкам,
невпопад понаставленным точкам
и отчаянно-колким словам.
Я не очень удачный поэт,
в этом кружеве стихосложенья
мне, боюсь, не найти вдохновенья
и придумать хоть что-то в ответ.
Я люблю твой сиреневый снег,
как грешишь и грехи отпускаешь,
как пьешь кофе и тихо мечтаешь,
завернувшись в свой плюшевый плед.
Я люблю, как ты льстишь невзначай,
веришь в карму нечаянной встречи,
как звонишь ему целую вечность,
чтобы десять секунд помолчать.
Как болит всё сильней и сильней
лёгкий шрам от шагреневой кожи,
как взлетает твой сказочный ёжик,
попадая в загон для свиней...
Я частенько влюблённо бреду
в переулках твоих многоточий...
и, глотая за строчкою строчку,
как больной продолжения жду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903960
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2021
автор: макарчук