Людське життя – одвічна суєта
Від крику першого й до вічності порогу,
Аж поки в небеса душа зліта,
Забравши і туди земні тривоги.
Непросто зрозуміти суть життя,
І пазли його скласти ой, непросто.
Один стає крилатим, той – сміттям,
Та всі на цій землі ми тільки гості.
28.01.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903883
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2021
автор: Ганна Верес