Піду тебе шукати за туманом,
Немов примара, тихо, уві сні.
А хочеш, парою з води я стану?
І відстані нам будуть не страшні.
Не сплутають дороги буревії,
Безодня ночі й тиша навкруги,
Я посмішкою темряву розсію
І не злякають щастя вороги.
Біжу, бо образ твій для мене тане.
Пульсація у скронях - мій набат.
І серце швидко б'ється полум'яне,
Вискакує з під ребер білих лат.
А сліду вже твого давно немає,
Тріпоче вітер вправними крильми,
Та я, мов вірний пес, тебе шукаю
У лабіринтах пізньої зими.
Скінчився бій і я складаю зброю...
Якщо з тобою разом нам не йти,
То я додолу опаду росою
На цей, на той, на в інші всі світи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2021
автор: Вєра Євгеньєвна