Мій світанок, п’ю сметану

Мій  світанок,  п’ю  сметану,  
Пишу  вірші,  прочитала  про  Сняданко.
Молодість  як  аристократія  прийшла,
В  ностальгію  мене  повертаєш.

Не  минуле,  а  майбутнє,
І  тепер  насправді,
Бо  Традиція  є  вічна  і  назавжди.
Археофутуризму  ти  творець  у  стилі.

Знов  забуту  велич  відчуваю.
Знов  тебе  по-творчому  кохаю.
25.12.2020

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903781
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2021
автор: JulieJulie