Час крутить колесо

Сутність  речей  спаплюжують  слова,
Неначебто  дощу  брудного  злива.
Тож  як  смітник  думки  і  голова.
Розумна  ж  річ    -  ніяк    не  галаслива

Час  крутить  колесо  історії  невпинно,
Хто  володіє  часом  —  справжній  Бог!
Релігії  настільки  примітивні
І  їм  до  істини  —  як  мавпам  до  зірок

Душа  єдина  має  справжню  ціну,
Рахунки  в  банку  аж  ніяк  її  не  тішать.
Яка  душа  —  така  і  є  людина,
Як  без  душі  —  за  звіра  навіть  гірша

Життя,  як  книжка,  що  почав  читати,
Де  є  малюнки,  мо,  що  пропустив,
А  час  в  ній  буде  сторінки  гортати  -
Не  витрачай  часу  на  марнослів

Як  прочитав  -  що  з  того  зрозумів?
Воно,  як  у  суді  тебе  спитає:
Чи  сам  ти  винен,  хто  де  завинив  -
Життя  оцінки  справжні  виставляє

Ти  центр  всесвіту,  чи  крапля  в  океані?
Слимак  наїджений?  Чи  мов  голодний  лев?  
Ти  Бог?  Ягня,  прикуте  на  закланні?
Не  заблудив  бува  між  трьох  дерев?

Сутність  речей  спаплюжують  слова,
Час  крутить  колесо  історії  невпинно
А  істина  стара  і  не  нова:
Не  купиш  душу  і  життя,  
Не  вимолиш  в  попа  за  десятину.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903121
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2021
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)