Ти ніби поруч - бачу очі,
Рука торкається руки,
Допити і забути хочу,
Той келих споминів гіркий.
Між нами літо, весни, осінь,
Ще небо зоряне тремтить,
Ще терпкі трави у покосах...
Чому цей спомин так гірчить?
Тепер ця віхола і вітер,
Як в мареві твоє чоло,
На склі холодні білі квіти,
Тепло наснилось, чи було?
Видно, намріяла ночами,
Тебе я і твою любов...
Чи ти із мрій моїх так само,
Не попрощаючись - пішов?
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902632
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2021
автор: синяк