ТИ Є

Ти  є  -  й  Тебе  немає…
Хіба  ж  так  може  бути?
І  чи  можливо  це  збагнути  ?
Те  -  де  проходить  ота  грань,
Єства,  бажань  і  сподівань,
Де  дотик  є  душі  -    не  тіла,
Де  свічка  ще  не  догоріла,
Яка  дарує  диво-час,
Який  без  меж  єднає  нас…

Немає    відстаней,  ні  часу
Відкинемо  ту    сіру  масу
Нікчемних,  непотрібних  дій,
Бо  час  цей  наш  –  не  тільки  свій…
Слова,  слова…  Та  не  сказати
І  неможливо  передати
Оту  безмежність  крил  душі,
Яка  лягає  у    вірші.
Прості  римовані  рядки,
Як  дотик  теплої  руки,
Мов  плескіт  тихих  хвиль  на  морі,
Де  засинають  ранком  зорі…

Нам  небо  шле
Свій  добрий  знак,
Тим  двом  серцям,
Що  б’ються  в  такт…

17.01.2021  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902607
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2021
автор: Олекса Терен