Мерзнуть без снігу зорані поля
Немов зима гуляє десь по світі,
Люд бідкається:"Вродить що земля,
Якщо Господь дощів не дасть ще літом"
Стою на перехресті двох доріг
І думаю:"Що можеш ти , людино?"
Гроза чи сонце, навіть білий сніг
Без Бога ти - ніхто, сховай гординю.
Все в цьому світі з Божої руки
Та ми про це чомусь всі забуваєм,
Так часто судимо тільки чужі гріхи
Куди свої сховати ще не знаєм.
Плюндруєм землю, душу, цілий світ,
Не знаючи останньої години,
Без Господа і волосина, ні,
Не падає - запам"ятай єдине.
Мине зима, перецвіте весна,
І тепле літо змінить час осінній,
Одне, людино, не забудь сама,
В чиїх руках - безсмерття і спасіння.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902573
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2021
автор: синяк