Мені осінь прислала на згадку
Золотавий кленовий листок,
Я пройдуся із нею на кладку
Де так тихо розкинувсь місток
Зупинюсь та присяду скраєчку,
Щоб відчути мотиви води
Та побачу ріднесеньку стежку
По якій прокладаєш сліди
Тиха свіжість, нічна прохолода,
Як же серце від згадки щемить,
Так уміє осіння природа
Нагадати зворушливу мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик