Дорога, крізь терни

(Автор  Наталія  Глиняна)

Ми  стільки  раз  здавались  по  житті,
Та  стільки  вниз  ми  опускали  руки.
Коли  здійнялись  –  вже  на  висоті,
А  потім  вмить  спускались  до  багнюки.

Тоді  уже  немає  зовсім  сил,
Боротися  і  дертися  угору.
Такий  важкий  для  нас  здається  схил,
Крізь  перешкод  і  звичного  простору.

Але  життя  усіх  веде  вперед,
І  нам  потрібно  просто  не  здаватись.
Не  завше  буде  скрізь  –  солодкий  мед,
Потрібно  свої  цілі  не  зрікатись.

Коли  ж  піднімешся  вже  знову  до  висот,
І  ніби  все  уже  буде  в  порядку.
Не  забувай,про  хибний  поворот,
Бо  знов  свій  шлях  почнеш  тоді  спочатку!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902357
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2021
автор: Наталія Глиняна