Ми народилися для смерті,
Та забуваєм по дорозі.
Життя чіпля. Стаємо вперті
І рідко дякуємо бозі.
Не ціним подих, навіть воду,
Не кажем «дякую» за їжу.
На диво, добре ціним вроду,
Одначе, лиш допоки свіжа.
І забуваємо про душу…
А може, вже її продали ?
І я скажу, сказати мушу:
Замало в неї ми вкладали !
14.02.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2021
автор: Костя Ромчук