Зовсім недавно я відчувала, що знову квітну в серці
Хотілося літати, співати у душі, щоб ти чув все це.
З самого ранку теплі думки мене завжди тримали
Мені здавалося, що вже давно в мені так не бувало.
Я так хотіла на собі лиш щиру посмішку носити
Тебе в захопленні чекати, все наше берегти, любити.
Я мріяла, що зовсім скоро я відживу у повній мірі
І ти побачиш всю красу, що так ховалась у мені, на ділі.
Я вже почала трохи більше собі усього дозволяти
Страх вже мені здавався меншим, хотіла вже ризикувати.
Ти так завзято все робив, я відчувала, що потрібна
Напевно ти мене хотів так само сильно і тендітно.
Я досі все це бережу, я досі цього так бажаю
Та щось у прірву я лечу, чомусь натхнення я втрачаю.
Ти загубився наяву, в думках ти завжди поруч, знаєш?
Чому дорогу ти забув, чи просто мене забуваєш?
Можливо я вже маю здатись, забути все в чому є ти
Але не хочу я лишатись без тебе, як ти не крути.
Напевно просто ти вже здався, тому я вниз одна лечу
Але куди б ти не подався, не впадеш, руку я не відпущу....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902266
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2021
автор: ІраБо