Не спиться , рахую зорі до ранку
Так пахнуть , квіти медово- духмяні.
Місяць , мріє про ніч циганку
І освідчується їй у коханні.
Я жду , музу на пристані надія
Мрію , і чекаю білокрилу птицю.
У серці , свої почуття лелію
Від спраги , шукаю чисту водицю.
О , скажи, де ти є любове моя!
Без тебе , згораю як свіча у журбі.
У світі пустельнім блукає душа
Зорепадом гаснуть роки молоді.
Ходить , по небу місяць молодий
коханій волошки сині збирає.
Співає, їй сонети голос дзвінкий
На зоряних струнах їй виграває.
Колишуть мене хвилі вверх то вниз
І чаїно , душа квилить над морем.
До твоїх ніг , падаю як кленовий лист
І шлю, вітання тобі любове.
Дивлюсь , у глибоку зоряну ніч
І признаюсь тобі у любові.
Я бачу твій синьоокий погляд віч
Солодить ніжна мелодія у слові.
М . ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902247
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2021
автор: Чайківчанка