Святкуємо свої свята:
День тата, день дітей, день мами,
При цьому Божа Суть - Свята
В душі розіп'ята гріхами.
Ненавидить Господь Святий
Тандем - "свята і беззаконня",
Свавілля горде - обійти
Творця життя святі Закони.
Ненависно душі Творця:
Язик брехливий, гордий погляд,
Думки злочинні у серцях,
І "зрадника Творця" - світогляд,
Хто замість Божого - "люблю",
Обрав диявольське свавілля,
Що душі вибрали в раю -
Не примусово, добровільно.
Що для душі добро, що зло,
Хто ж у Творця душі питає,
Життя й любові - джерело
Хіба творіння поважає?
Позбавитись гріха хіба
Воно у першу чергу прагне,
Хіба ж не з Богом ворожба
У пекло наші душі тягне?
Хіба шукаємо Христа,
Хто змити гріх з душі готовий,
Як молить серце і вуста
Його на покаянній мові?
Щоб святкувати все життя -
Христа над смертю Перемогу
Із "я люблю" серцебиттям:
І Бога, і творіння Бога.
#################
Вновь дьявольская спесь, поработив сердца,
Бросает гордый взгляд, вещает свои речи,
Не слушает Творца, ни маму, ни отца,
Безумием назвав ритм "я люблю" сердечный.
Изгнал Бог с неба страсть - борьбу за власть свою,
Но, на земле она под дьявольским девизом:
"Предам, совру, убью, чрез всех переступлю",
Идёт ради своих амбиций и капризов.
Вновь дьявольская лесть пришлась по сердцу нам:
Не слушая Творца, жить так, как мы желаем,
Спесиво воздавать хвалу своим умам,
И, не стыдясь того, что изгнаны из рая.
Нас, предавших Творца, немыслимой Ценой
Сын Божий Искупил из дьявольского рабства,
Учились у Него чтоб души в срок земной
Уменью ТАК любить, КАК любят в Божьем Царстве!
Вновь дьявольская ложь нашла в сердцах приют:
Что не учась любить, мы все любить умеем,
За Истину признав подделку "я люблю",
Жнём в душах своих ад, что сами ложью сеем.
Не овладев душой умением любить,
Не всяк чтоб на свой лад, а ТАК, КАК Бог нас любит,
Лишимся права жить в раю святой любви,
Где любит Бог людей, и Бога любят люди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2021
автор: Ведомая любовью