Ти пробач, дорога

Як  колись  буде  тяжко  тобі,
То  прийди  на  те  місце  до  гаю
І  згадай  почуття  неземні,  
Як  хилилися  руки  до  раю

Де  душа  все  співала  пісні,
Натискала  сердечні  октави,
Стане  легше  відразу  тобі
Та  глибокі  затягнуться    рани

І  поглянеш  на  все  навкруги,
Як  же  долі  були  наші  звиті,
Ти  пробач,  дорога  і  прости,
Я  і  зараз  ті  згадую  миті.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902177
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик