Мов відляск

Генетики  стверджують,  що  старіння  і  смерть  вічні-
Це  зношування  теломерів  у  ході  мутацій.
Припинення  життя  -  плоть  без  душі,  лихо  на  вустах...
Тривожний  разлом,  поділ  клітини,  день,  як  ніч  -    відляск.


Холоне  кров  і  мозок  ціпеніє  в  організмі.
Незряча  темінь  вперезала,  серце  покрила  мла.
Закреслила  життя  вона.  Світло  звогнила  дотла.
Так  незавершено  всіх  згорає  душа  у  труні...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2021
автор: Маг Грінчук