Шуміла зграйка каченят
В краю води;
Пливли то кучкою, то в ряд,
То хто куди.
Здавалось, їх не вабив ліс,
Ні поряд луг;
І раптом з криком піднялись,
Пішли на круг.
Приспів:
Вперед каченята, щасти на льоту!
Летить сіре плем'я, іде ввисоту.
Ще криком на плесі відлунює гладь,
А птахи далеко у небі летять.
Ще вітер ніжив колоски
І цвітом пах.
Ще повз легкий туман з ріки
В нічних вітрах.
Ми не зібрали ще як слід
Плодів землі,
Як несподівано на зліт
Пішли малі.
Приспів.
Циклон по небу навманя
Розтяг сувій.
Під ним оперена рідня
Тримає стрій.
По крилах краплі - не біда -
Ідуть уверх...
Зростила сильними вода
Птахів озер.
Приспів.
На південь тягнеться, спішить
Пташиний рід;
Шуміли, плавали - і вмить
Знялись в політ.
Сумує плесо без малят,
В окрузі тиш...
І лиш про гомін каченят
Шумить комиш.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2021
автор: Леонід Луговий