я і море

Момент  —  це  смерть,  
момент  —  життя.
Все  шкереберть  
і  без  пуття.
Одні  шукають  каяття,
а  я  один,  немов  сміття.

Один  ніде  й  водночас  всюди:
забутий  мармур  спить  під  брудом.
І  щось  так  важко  давить  в  груди.
чи  то  повітря?  
чи  то  люди?

Заплющуй  очі:  ліс  і  гори,
і  ми  десь  там  по  скелях  ходим.
Напевне  час  сказати  годі,  
Втекти  й  віддатися  природі.  

В  долонях  рани  ще  від  санок,
і  знову  сонях  —  літній  ранок
Усе  болить  та  хто  загоє...
тепер  залишились  ми  двоє.

я  і  море

М.  Стаськів
21.01.21

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2021
автор: Моряк