А знаєш що...? Пусті слова то кожен міг сказати.
А ти попробуй це на ділі доведи.
Кажуть осел тупий, та навіть він уміє упиратись,
Коли підводою керює хтось чужий.
А знаєш що...? Нам завжди обіцяють зміни.
Малюють на землі Господній Рай.
Та чи хоч раз спитали: люди ви чого б хотіли?
Яким ви бачите свій рідний край?
А може хтось сказав би: я бачу як в Карпатах,
Вівчар жене отару з полонини.
Ліси такі, що можна закохатись...
Такою бачу я свою країну.
А інший хтось : я бачу на Донбасі
Нема війни... у полі колоситься жито.
І я прогулююся вільно по Луганську....
Ось у такій країні хочу жити.
А я... я бачу нема у нас ні бідних ні багатих.
У нас всі рівні, нічого тут крити.
Ось я на Світязь їду покупатись
А я у Крим на літо їду відпочити.
Та жаль... нікого з нас ніколи не спитають.
За нас, як завжди, все вирішили інші люди.
А знаєш що..? Нам завжди тільки обіцяють
Пусті слова... доводити ніхто нічого нам не буде.
© sings_ruinies
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2021
автор: sings_ruinies