Кували долю ковалі

Кували  долю  ковалі,
У  кузні  над  горою.
І  чули  дзвін  той  дві  зорі
І  місяць,  що  дугою.

Кували  день,  кували  ніч
І  лише  на  світанні.
Торкнулась  доля  щастям,  пліч,
А  серденька  коханням.

Всміхнулась  й  дух  перевела
І  зазирнула  в  очі.
Блакить  небесну  їм  дала,
А  бровам    -  чорні  ночі...

Помітив  вроду  ту  юнак,
До  юнки  привітався.
Послала  доля  йому  знак,
Він  взяв  і  закохався...

Чарівна  пара  -  він  й  вона,
Усміхнені  й  вродливі.
Обоє  біля  вівтаря,
У  доленці  щасливі...


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902019
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2021
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)