ДО СЬОМОЇ РІЧНИЦІ МАЙДАНУ ГІДНОСТІ

       ДО  СЬОМОЇ  РІЧНИЦІ  МАЙДАНУ  ГІДНОСТІ  ПРИСВЯЧУЮ!

     22  січня  близько  восьмої  години  ранку  спецназівці  "Беркут"  пішли  в  атаку  на  вул.  Грушевського  і  почали  розчищати  барикади  та  затримувати  людей,  звязувати  їх  мотузками,  затягувати  на  свою  територію  і  там  жорстоко  бити  та  знущатися.  Через  півтори  години  майданівці  пішли  в  наступ  на  силовиків  і  повернули  попередні  позиції,  але  тут  в  атакуючих  почали  стріляти  снайпери  із  вогнепальної  зброї  Від  куль  снайперів  загинули  активісти  Майдану  Сергій  Нігоян  і  Михайло  Жізневський  та  поранений  був  Юрій  Вербицький,  якого  банда  партії  регіонів  ночу  викрали  із  Жовтневої  лікарні  і  завезла  в  бориспільський  ліс  та  після  жорстоких  катувань  повісила  на  дереві.
   Вранці  під  час  зачистки  барикад  "беркутяри"  в  жорстоких  сутичках  захопили  у  полон  відважного  козака  Майдану  Михайла  Гаврилюка  Затягнули  на  свою  зону,  а  потім  на  девятнадцятигродусному  морозі  роздягли  догола  і  почали  футболити  його  голову  як  мяч.  Коли  погань,  натішившись,  забила  його  ледве  не  до  смерті  визвали  швидку  і  завезли  в  лікарню.  Із  лікарні  його  викрали  воїни-авганці  і  завезли  у  свій  шпиталь.  
   Я  не  міг  залишитись  осторонь  цієї  надзвичайної  події,  бо  переконаний:  ті,  хто  йде  проти  народу  і  застосовує  протиправні  тортури,  буде  покараний.          
   Я  посвятив  цоьму  незламному  козаку  вірш.


     ОДА  ГЕРОЮ  МАЙДАНУ,
     НЕЗЛАМНОМУ  КОЗАКУ
     МИХАЙЛУ  ГАВРИЛЮКУ

Коли  в  Україну  приходить  біда,
Держава  не  бачить  її  і  не  чує,
Тоді  закипає  в  країні  злоба  –
Це  горе  її  утвердждає  й    гартує.

Громада  виходить  на  віче  вселюдне
Боротись  за  Волю,  за  Гідність  і  Честь,
Щасливе  життя  незалежне  й  свободне  -
Здолати  цей  уряд  і  вимести  геть.
   
І  гніву  суспільства  облада  злякалась,
Наказ  віддала:  “Разогнать  етот  зброд”!
Команда  ОМОНів  наказу  скорилась
І  вранці  жорстоко  побила  народ.

Хоробро  зустрів  люд  орду  душогубів
І  вийшов  супроти  на  грізний  Майдан,
Миряни  ішли  звідусіль.  Плац  весь  люднів.
На  захист  у  сотні  ставав  увесь  стан.
 
В  таку-то  годину  прибув  у  столицю
З  Ярівки  відважний,  завзятий  хлопчак
І  в  сотню  четверту  самозахисницю
Подався  сміливо  наш  бравий  вояк.

Майдан  гуртувався  і  оборонявся
Від  підлих  наскоків  скажених  ментів.
Повстанці  боролись.  Ніхто  не  здавався,
Хоч  натиск  бандюг  увесь  час  шаленів.

Та  раз  “беркутяри”  в  бою  захватили
В  заручники  смілих,  безстрашних  бійців,
Хоча  оборонці  нахаб  відтіснили,
Але  не  відбили  відважних  борців.

І  поміж  сердег,  що  були  у  полоні
Був  наший  хоробрий,  звитяжний  Михась,
І  гангстерська  нечесть  в  одежі  ОМОНів
Рішила  роздіти  його  сього  час.

Прилюдно  розділи    бійця  на  морозі,
Наш  бранець  стояв  лиш  в  шкарпетках  одних,
Всі  стали  знущатись  над  ним,  хто  як  змозі,
Тортури  садистські  тримав  він  від  них.

Та  він  не  упав  і  тортур  не  злякався,
І  гордо  тримав  перед  ними  чоло.
Бо  Він  –  це  Народ  України,  що  клявся
Іскинути  з  себе  зміїне  кубло!

“Погравшись”  над  бранцем  та  ще  й  насміявшись
Злочинці  закрили  його  в  автозак,
Там  ще  катували  –  та  духом  не  впавши,
Пощади  не  став  він  просить  в  посіпак.

Його  волонтери  спасли  від  потали    
І  викрали  прямо  з-під  носа  звірюг,
Сховали  Михася  надійно  в  шпиталі  -    
Сторожу  поставили  грізну  навкруг.

Одужав  Михась  і  на  ноги  підвівся,
На  площу  прийшов  й  повернувся  в  свій  стан,
Хоробро  й  завзято  із  ворогом  бився
Аж  поки  з  країни  не  втік  бісів  клан!

Святий  Патріарх  Філарет  згодом    скаже
На  всесвіт  в  ефірі  пророчі  слова:
“Народ,  як  козак  цей  –  завжди  переможе,
Йому  наша  шана  і  честь  і  хвала”!  

   СЛАВА  ГЕРОЯМ!  ГЕРОЯМ  СЛАВА!

   Ранок  на  Майдані  31  сцічня  розпочався  із  спільного  обговорення  драконовького  "закону  про  заручників",  прнятий  Верховною  Радою.  Цей  закон  фактично  визнає,  що  кожен,хто  був  затриманий  під  час  протестів  знаходиться  під  вартою  без  жодних  підстав.  Бо  їхнє  звільнення  закон  ставить  не  в  залежності  від  вини  та  власних  дій,  а  в  залежності  від  дій  незнайомих,  обвинувачуваному  людей,  дії,  котрі  ніяк  не  повязані  із  нібито  вчиненим  злочином.
   Під  впливом  цього  ганебного  закону,та  справедливих  виступів  промовців  я  написав  кримінальну  поему.

         СОМАЛІЙСЬКИЙ  ЗАКОН
         УКРАЇНСЬКОЇ    ВЛАДИ
         (  кримінальна  поема)

Майдан  не  тусовка,  пікнік  і  не  раут,
Не  площа  для  світських  забав  і  зібрань,
Це  площа  з  якої  менти  розганяють
Людей,  за  їх  поклик  –  своїх  домагань.

Майдан  –  полігон,  де  безумство  провлади
Доходить  до  самих  найвищих  вершин.
Майдан  –  полігон,  де  вбивають  заради
Савани,  як  звірів  –  без  всяких  причин.

Майдан  –  не  спортивне,  веселе  гуляння,
Не  цікава  прогулка  на  хортицьку  Січ,
Майдан  –  це  вселюдне  і  мирне  зібрання,
Майдан  –  супротивний  двобій  протиріч.

Це  віче  великого  протистояння
До  влади,  яка  довела  всіх  до  кризи,
До  масового  безробіття  заради
Достатку  свого  і  гламурної  ризи.

Ця  влада  хотіла  б  люд  в  стійло  загнати,
Як  бидло,  скотину,  худобу,  плебес,
Щоб  мовчки  стояла  й  не  сміла  сказати
Хоч  слово  спротиву  –  як  хмари  з  небес.

У  кожній  країні  народна  є  влада
Бо  вільно  народ  її  сам  вибирав,
А  в  нашій  країні  не  влада,  а  зрада
Народних  надій  і  майбутніх  їх  прав.


Та  звідки  взялася  в  нас  аспідська  влада
Вона  ж  не  в  раю  зародилась  з  ребра.
Віддала  свій  голос  за  владу  громада  –
Тепер  її  голос  вона  попира.

Народ  довела  до  душевного  болю,
Що  кинувши  все,  люд  у  Київ  прийшов.
Освоїв  Майдан  й  укріпивсь  до  двобою  -
Він  мирно  зі  владою  ждав  перемов.

Та  владі  цій  злісно  до  болю  тут  стало:
“Чого  це  товпа  тут  на  площі  стоїть,
І  де  це    у  світі  таке  б    ще  бувало,
Чому  безнаказно  це  бидло  бурлить?”

Таємно  зібралася  влада  на  раду
Й  рішила  “по-свойськи”  владнати  скандал...
Взялися  за  діло  “стерв’ятники”  радо  –
Побити  людей  і  очистить  квартал.

Важка  оказалась  ця  “беркутам”  справа,
Рішуче  повстав  проти  них  увесь  стан,
Найшлася  на  них  гідна  відсіч  й  управа  –
Принишк,  затаївся  ганебний  весь  клан.

І  підло  найняв  він  “тітушок”  провладних,
Зі  сходки  повстанців  злочинно  хватать,
Ловить  проходячих    зівак  пересічних
Та  всіх  в  автозаки,  як  скот  запихать.

Робили  зухвало  це  владні  злочинці,
Заручників  крали  з  лікарень  вони,
Тягнули  до  лісу  людей  поодинці
Й  чинили  кати  самосуд  без  вини.

Одних  убивали,  других  мордували,
А  хто  від  побоїв  вже  дома  помер  -
Тож  де  тепер    ті  що  безвинно  пропали,
А  скільки  знайдеться  убитих  тепер?

Незлагода  з  урядом  чинним  зростала,
Терпіння  суспільства  дійшло  до  межі.
Горілим  зпахло  –  задуха  хитала,
Ще  мить  –  й  противладці  прорвуть  рубежі!

І  владі  прийшлось  розрядить  обстановку
Злочинні  усі  скасувати  закони...
Прем’єр  добровільно  подав  у  відставку,
Людей  перестали  ловити  ОМОНИ.

Та  маси  людей  ще  томились  у  тюрмах,
Яких  незаконно  запхали  менти,
Звинивши  усіх  їх  за  участь  у  штурмах,
Й  за  те,  що  жбурляли  з  ”коктейлем”  пляшки.

І  збори  кричали  -  була  в  тім  підстава,
Звільнити  із  тюрем  невинних  людей,
Та  виправдать  їх  із  поверненням  права,
Без  всяких  умов  й  кримінальних  статей.

Провладні  сатрапи  рішили  у  Раді
“Пропхать”  за  секунду  ганебний  закон:
“Помилувати  всіх  затриманих  “раді”,
Як  звільнять  майданці  весь  мікрорайон.”

Оцей  сомалійський,  бандитський  закон
Заручником  став  для  невинних  людей.
Поставила  банда  життя  їх  на  кон  –
Мало  її  людських  жертв  і  смертей.

Хвати  заручників  –  це  кримінал,
Кодексу  норми  в  країнах  всі  чинні.
Засудить  цю  владу  нехай  трибунал
За  всі  беззаконня  і  дії  злочинні.

Владі  заручників  треба  негайно
Звільнити  всіх  з  тюрем  без  всяких  умов.
Тільки  тоді  на  Майдані  діяльно
Порядок  і  спокій  відновиться  знов.

Нічого  не  має  дорожче  життя:
Не  можна  міняти  його  на  будинки,
Не  можна  міняти  на  владу,  буття,
Палаци,  дороги  та  інші  ужитки!

СЛАВА  УКРАЇНІ!  ГЕРОЯМ  СЛАВА!
               
                               З  повагою,  Ю.  ЯРЕМА


                                                           ДАЛІ  БУДЕ  ЩЕ  ЦІКАВІШЕ!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901887
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2021
автор: Юрій Ярема