Бажається літа спинити,
Не бігли, щоб швидко вперед.
Хто знає, як вірно зробити?
Водоспад літ - старість несе.
Швидкоплинна ріка втікає,
З нею біжать наші роки.
Нас зима сріблом вітає,
Весна принесе квіточки.
А літо сонечком зігріє,
На травах в росах з раночку.
Бо так за нас Господь веліє,
Із святом в вишиваночці.
Настане осінь золотава,
Врожа́ї з полів і садів.
Пісенна пташина октава,
Незабутніх і давніх мирів.
Бажається літа спинити,
Та старість прямує щодня.
Потрібно всім серцем любити,
Щоб життя пройшло недарма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901835
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2021
автор: Валентина Ярошенко