січневим морозним вітром
до плáчу стискає пальці
я знаю ти непомітно
сліди залишаєш вранці
не бачились і не чулись
забули обличчя може
колись же до сонця пнулись
і вірили! а помножив
на нуль не на одиницю
всі плани ідеї мрії
ім'я його не присниться
ім'я його не зігріє
іскри́ вибухай вулканом
на осуд не піддавайся
а тóму хто в Лету канув
шепну: тільки повертайся...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2021
автор: re_vanta