Одноманітний біг епох
Спинитись ні на мить не хоче
І ти , із розпачем удвох
На дійство це поту́пив очі
Життів несхожих променади
Десь починаються , десь рвуться
А в тих життях одвічні вади
І щирі мрії самогубців
Тут цінностей шумлять каскади
Досягнень смілих і провалів
І все, що зустрічав ти радо
І все, що тут колись тримало
Тепер я , на Землі , о, Боже
Свій світ, як замок, близь води
Будую. Та вода знов схоже
Його зруйнує і сліди
Тоді для чого щось лишати?
Зусилля ки́дати навіщо!?
Дарма питання задавати
Коли довкруг зловіща тиша
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2021
автор: Rimbaud