Будь ласка, не пиши небу листів;
небо заснуло,
згорнулось у свою акустику.
Втратило всі координати адресата,
окислилось від прохань,
витерлось наче ластиком.
Будь ласка, не пиши небу листів,
у нього власна екосистема і власні хвилі.
Воно переповнене
здавна і скоро вибухне дощем,
позбудеться слів і цвілі.
Бо кожне прохання має свою ціну
і все незворотне має бути вимолене,
І кожен атом, що вражений сумнівом
і у всіх в більшій мірі чи меншій зболений.
Будь ласка, не пиши небу листів,
бо воно також торочиться від сирості,
І падає до низу, випльовує сум,
бо також підданий раз на квартал чутливості.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901641
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2021
автор: Олеся Шевчук