Невже вірите: «Диво є»,
Коли кажете… «Отче наш».
Не прочинить вам, не помилує,
Іудейський Бог, та не наш.
У могилі цвіт, пам'ять знищена,
Світ засмічений… будяки.
Влада вкрадена, і захищена,
Спить генетика, мертвяки.
Честь потоптана, вбиті цінності,
У пожарищах… сотні літ.
Тупа ненависть замість ніжності,
З сходу й заходу, тхне сморід.
Над просторами, круки й ворони,
Забарився десь… Прометей.
Нема просвітку на всі сторони,
Перед досвітком, апогей.
Залишилися невпокорені,
В ясних променях… Сварг зберіг.
Прокидайтеся душі зболені,
Наш… Дажбог іде, на поріг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901617
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2021
автор: Волиняка