Крапля за краплею, наче журба,
Кров, не спиняючись, плине по серцю.
Знає, колись же було серця два,
Зараз одне, жде останнього герцю.
Битвами змучене, все гонить кров,
Замість плеча, відчуває самотність.
Прийде кістлявая, крикне: Агов!
Гряде омріяна невідворотність.
12.02.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2021
автор: Костя Ромчук