А у мене від тебе…

     

Ти  шепочеш,  
торкаючись  вуха  губами
ледь  відчутно,  
неначе  метелик  чи  подих.  
Та  я  чую  слова,  
та  усе  між  словами...
Я  їх  вгадую,  мила,  
завчасно,  на  подив.

Я  вгадав,  що  в  очах  твоїх  
щастя  багато,
більш  ніж  зірочок  
в  небі  нічному,  
та  квітів
у  лугах;  видають,  
як  у  полі  багаття,
найкоханнішу,  
най...  Найщасливішу  в  світі.

Ти  шепочеш,  що  в  тебе  
від  мене  удари
пропускає  серденько,  
а  то  завмирає,
чи  зривається  раптом  
у  небо,  за  хмари,
без  страху,  наче  крила  
пташинії  має...

Ти  шепочеш,  
що  в  тебе  
від  мене  тремтіння
пробігає  ні  з  чим  
незрівнянне  у  тілі.
Перебив  я  вустами
 твоє  шепотіння:
«А  у  мене  від  тебе  
мурашки  по  шкірі».

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901596
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2021
автор: Леонид Жмурко