А скільки їх Героїв невідомих,
І скільки їх відомих - поруч нас,
Одні уже не вернуться додому,
Чи в спогадах, а тут - безсилий час.
Інші каліками, а неньки й тому раді,
Хоча в думках вони ще на війні,
Пече їм груди злість як постріл градів,
Війна до них приходить навіть і в сні.
А тут життя ламає їх ще більше,
Тут ворог злий навпроти не стоїть,
За пазухою камінь або й гірше,
Фальшиво посміхаючись держить.
Тут теж війна - терпіння межі має,
Як в де-кого, буває, совість спить,
Якщо Героїв підло забувають:
"На витримку" їх краще не беріть.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2021
автор: синяк