Чому ви стояли, кіборги?
Горів там в вогні бетон,
Та вже не почуєм відповідь,
На небі тепер ваш фронт.
Стояли на смерть не каючись,
Не відступили й на крок,
А як не було вже вибору,
То був до виска курок.
Життя пішло іншим виміром:
Судитимуть на небесах...
І стало тепер ясно всім живим:
Не знали ви, що таке страх.
Одне лиш питання болить в душі:
Страшну не спинить круговерть,
Нехай би згорів той бетон в вогні,
Та вас обминула смерть...
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2021
автор: синяк