Сьогодні ми з Богом побили горщики,
оті, що тільки вчора зліплено.
Мені, як завше, бракує терплячості
для конструктивних діалогів,
тому просто торочу:
Хто Ти єси? Хто Ти єси? Хто Ти єси?
У відповідь: Я є
провокує прогресію нав'язливості:
Поговори зі мною, чуєш, ну будь ласка!
Коротке: Молись
вкладає до рук
мотузку, лезо, олівець, навушники,
квапливо підставляє табурет
спершу під стопи,
потім під сусіда з першого поверху,
потім мене під сусіда і,
перш ніж задзвонить телефон,
тричі мене відречешся.
Згодом, коли тіло буде омите
і дбайливо загорнуте,
міситимеш нову глину,
ліпитимеш нові горщики,
бо все порох і у порох повернеться,
і з пороху бере свій початок.
"Бо маєш померти для світу цього,
щоб жити для мого".
2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901392
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2021
автор: Сніг_на_голову