Тоне погляд від краси навкруги,
листопадове листя шепоче,
голос дзвінким дзвоником лунає,
радості Чиста Душа бажає.
Як змити з себе стару втому?
Знаємо, що тварини неврозом
не страждають,
птиці манією переслідування також,
дерева осіннім виглядом не переймаються.
Це лише я, зріла на вигляд жіночка,
красива, а стою у перечуттях з головою,
крадучи свій же спокій,
ніби осінь сиротлива
біль серця зачепила.
Осінній промінь мене манить
у свою казку.
У скриньці пам'яті моя боротьба самої з собою,
кому не доводилось страждати
той не зрозуміє, який це важкий тягар,
але перезаряджаю свої батарейки,
оновлюю свою силу з подякою усьому Світу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901380
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2021
автор: Svitlana_Belyakova