Пливе хмаронька в образі святім
Явилась, Діва Пречиста на небі.
А над нею, Сонце в сіянні голубім
Бог Отець простягає руки для мене.
О Сонце ласкаве- Небесний Царю!
Ти, Отченаш є наше Спасіння.
В життєвім океані-мій Бог Владарю
У вікні, ясне світло -прозріння.
Ми, є птахи небесні мій Боже!
Всі, шукаємо хліб насущний на землі.
Спокійний сон і біленьке ложе
Твою любов, духовний скарб для душі.
Під небесним куполом є твій дім
Ти, кличеш голосним дзвоном до себе.
Щоб віднайти, тебе у смутку у нім
Радіти, щебету пташці у небі.
В журбі, обнімаєш дитя своє
В душі, сходить промінь сонця-Надія.
Все, земне не вартує святе слово твоє
Щасливий, той хто бачить образ Марії.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2021
автор: Чайківчанка