Життєве поле заміноване, але ти маєш крокувати!
Ти маєш навчитися літати без крил!
Ти маєш стати взірцевим солдатом!
Ти маєш... Навіть якщо немає і крихти сил!
Ми живемо, як риби в світовому океані —
Хтось зграями, а хтось одинаком.
Комусь свій панцир, а комусь всі перли і корали
Воюємо де чий пісок, де чий кордон...
Ти пам'ятай, що за своє — чесно, віддано і щиро.
А за чуже — з повагою, без заздрості і зла.
Єдине, що тебе тримає — це шалена віра,
Єдине, що тебе руйнує — зневага до життя!
Тож обминай всі міни та капкани,
А компасом завжди є полюс правди і добра.
Лікуються безслідно лиш тілесні рани,
А от в душі ніколи прірва не зника...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901357
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2021
автор: Sweet bitterness