Люблю я в тихий нічний снігопад,
Зайти в зимовий сплячий сад.
Поміж дерев вкритих снігом ходити,
Сніжинки сріблясті в долоні ловити.
Сніг ковдрою білою все покриває,
Залишені мною сліди засипає.
Немов невидимий двірник із мітлою,
Нечутно ходить слідом за мною.
Цей снігопад, як художник умілий,
Малює мені свій пейзаж чорно-білий.
Але під променем сонця ранковим,
Засяє пейзаж той сріблом казковим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2021
автор: Сергій Тітов