Ми стали злі, сумні, надуті,
Немає іскорки в очах,
Майже традиції забуті,
Сумно життям торуєм шлях.
Все в нас підозру викликає,
(Життя і справді не легке),
Як жарти злочином вважають,
Сказати хочу не про те.
Є поміж нас ще баламути,
Злочинців вистачає теж,
Хоча за пакості, по суті,
Статтю в законі теж знайдеш.
Всміхніться, люди,- то є жарти,
Маланка і Василь - святе,
Вважати злочином не варто,
Як щось і клопіт принесе.
Можливо хтось забути зміг,
Як в молоді роки "чудачив",
Тепер над капостями плаче,
Зніміть, нарешті їм той віз.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901346
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2021
автор: синяк