Замальовка

Вороння  креслить  чорне  коло
Й  брунькується  на  голім  гіллі.
Димар  розмотує  кодолу
І  вергне  димом  в  заметілі.
Хрумтить  шкоринка  свіжоснігу—
Це  йде  мороз  неспішним  кроком.
Нарешті  взявшись  за  чепігу,
Зростив  кристаликів  нівроку.
Вдягнув  в  них  ніч,  мов  королеву,—
Атла́сами  сіяє  плаття,
Дивує  шик  тонких  мережив
В  букетах  з  ружі  і  латаття.
Минає  ніч—й  щезає  казка.
Довкола  сіра  невидимка.
Десь  ділась  навіть  тінь  від  паска—
Зігнала  обрій  сива  димка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901056
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2021
автор: Valentyna_S