Одне не можу…

Ти  ж  бачиш,  ти  для  мене  сонце,  що  так  чекаю  кожен  день
Чому  ти  досі  поруч  ходиш,  але  не  біля  мене  ще.
Ти  ж  знаєш,  я  завжди  з  тобою,  завжди  для  теб  все  зроблю
Чому  тоді  ти  не  зі  мною  проводиш  час,  я  ж  так  люблю.

Ти  ж  знаєш,  я  не  забуваю  усі  слова,  що  кажеш  ти
Ніколи  думки  не  зникають,  ті  у  яких  є  завжди  ти.  
Ти  ж  знаєш,  я  тобі  підкорюсь,  нічого  проти  не  скажу  
Я  так  хочу  твою  турботу,  твою  підтримку,  віру  всю.  

Ти  ж  можеш  міцно  так  тримати,  не  забувати,  що  тебе  жду
Тобі  не  треба  вже  чекати,  чи  я  для  тебе  щось  зроблю.  
Я  буду  завжди  дарувати  все  що  захочеш,  себе  всю
Мене  не  треба  вже  питати,  чи  я  тебе  іще  люблю.  

Ти  ж  знаєш,  я  для  тебе  буду  всім,  на  себе  все  візьму
Якщо  відчуєш  що  без  мене  ти  мрії  втратив,  я  знайду.  
Ти  ж  вмієш  так  мене  кохати,  ти  це  робив,  ти  знаєш  сам
Без  тебе  складно  вже  чекати  завтрашній  день,  нас  бачиш  там?  

Я  хочу...  Так  хочу  вдихати  твій  аромат,  твоє  тепло
Я  вже  навчилася  чекати,  бо  це  все  дак  давно  було...  
Я  можу,  я  уже  навчилась  тебе  кохати  яким  ти  є
Одне  не  можу...  Не  можу  прийняти,  що  я  ще  не  життя  твоє.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901035
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2021
автор: ІраБо