серед чайок - нічних ліхтарів,
на поліських дорогах безкраїх
ти її другий раз перестрів -
напівмертву втікачку з "раю".
їй було не до тебе колись,
і нормальство було не для неї,
і роки́ надто довго плелись,
в них жили їй уявні плебеї.
свого раю шукала дармá,
позбивала ноги до крові,
"бо ніде і нічого нема,
все з собою бери", - промовив
дивний німець*. а ти повелась
на чужих і чекала дива.
давай руку. скоріше вилазь.
починай з цього місця, Людино.
*мається на увазі фраза Равіка з роману "Тріумфальна Арка" автора Е.М.Ремарка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2021
автор: re_vanta