Горнеться вечір до плеча,
І ніч стає між нами,
Думки мов зграї потерчат
Збігаються до рами.
Навіщо вам моє вікно?
Біжіть собі до нього,
Він, певно, там десь п"є вино,
Я тут - молюся Богу.
Він десь далеко - не мене,
До серця горне іншу,
Коли б те серце кам"яне,
Чому ж він - наймиліший?
Чому...? І тисячі чому...?
Є з іншими дорога,
Життя, що схоже на тюрму,
І всі стежки до нього.
Чому свій загубила шлях,
Долю чому виню,
Тону лише в його очах:
Щаслива, бо - люблю.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900898
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2021
автор: синяк