Небо падає, коли ти мовчиш
Й скляні хмари уламками в груди.
Світ не чує коли вдень кричиш
І вночі лише тиша повсюди.
Небо б'є мене відчаєм днів.
Вириває надію із планів.
Я не можу з словами й без слів
Зазнавати від тиші ударів.
В серці лід і немає весни.
Не прийшла вона знов цього року.
Я не знаю чи зможу знайти
Хоч би слід для наступного кроку.
Мені важко іти в темноті.
Мені важко побачити правду.
З усіма і одна землі.
Без кінця. Навіть більше. Без старту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2021
автор: Галина Кудринська